Четвер
28.03.2024
20:49
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Сайт вчителя історії Голуб Катерини Олександрівни
Головна Реєстрація Вхід
»
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2015 » Квітень » 22 » До уваги членів РМО вчителів суспільних дисциплін
19:49
До уваги членів РМО вчителів суспільних дисциплін

Український інститут національної пам’яті

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах

Дня пам’яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом

у Другій світовій війні

24 березня 2015 року Президент України Петро Порошенко видав Указ “Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни” (далі – указ). Метою цього указу є:

- гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні;

- висловити повагу усім борцям проти нацизму;

- увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни;

- посилити турботу про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань;

- утвердити спадкоємності традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України.

Указом в Україні встановлюється День пам’яті та примирення, який повинен відзначатися щороку 8 травня.

Понад два десятки років після відновлення незалежності України дата 9 травня святкувалась як “День Перемоги” за типово радянськими зразками. Внаслідок цього, а також за “сприяння” російської пропаганди, у інформаційному просторі нашої держави зберігалися старі, створені комуністичною пропагандою, та поширювалися народжені вже у нинішній Росії міфи про Другу світову війну, які мають на меті:

– викривлення історичної реальності задля посилення власного ідеологічного домінування;

– применшення ролі наших співвітчизників у війні;

– провокування політичних і суспільних конфліктів в Україні на історичному підґрунті;

– спекуляції щодо співпраці українських воїнів з нацистським режимом;

– спробу реабілітації  злочинів комуністичного режиму.

Якщо звернутися до досвіду відзначення дат 8 і 9 травня у деяких країнах світу, то назви свят говорять самі за себе: у Великій Британії та країнах Співдружності – “День Перемоги в Європі” (7 травня); у Вірменії – “День Миру”; у Норвегії – “День визволення”; у Словаччині – “День перемоги над нацизмом”; у США – “День Пам’яті” (кінець травня); у Франції – “День Перемоги”; у Чехії – “Національний День”.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення . У зв’язку з цим було визначено, що державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.

Україна обрала європейський шлях розвитку, що передбачає і прийняття європейських моральних і культурних цінностей, у тому числі у вшануванні пам’яті про жертв воєн і конфліктів. Європейський підхід – це передусім вшанування пам’яті усіх жертв війни для недопущення подібних трагедій у майбутньому.

ІстІсторична довідка

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22.06.1941 вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська або, в радянській історіографії, Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років. Цей конфлікт не є тотожний поняттю Другої світової війни. Війна між СРСР і Німеччиною та її союзниками була складовою більш широкого хронологічно і географічно глобального конфлікту, про що раніше дуже часто забувала згадувати радянська історіографія, а тепер – російська пропаганда.

Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація  бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз. 

Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу у 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940 році – країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина. Таким чином, можна говорити про те, що термін “Велика Вітчизняна війна” для України (червень 1941 – травень 1945) з історичної, хронологічної і географічної точки зору некоректний від першого дня війни – 1 вересня 1939 року, і до останнього – 2 вересня 1945 року. Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, але й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часами вбивати інших українців. Поруч із тим, слід наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як про солдат Радянської армії (понад 6 млн) та вояків УПА (понад 100 тис.), так і про тих українців і вихідців з України, які перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941-45 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.). 

Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн. осіб, економічні – 285 млн тогочасних рублів. Разом з тим, Друга світова війна відкрила для українців руйнівну “силу” обох тоталітарних режимів. Всім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл). Разом з тим довгий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі. Серед яких – розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року; підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними машинами тощо.

Із Україною також пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 р. генерал Кузьма Дерев’янко від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії.

 

Мета проведення заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, у ракурсі подій минувшини й сьогодення:

– висвітлити для широкого учнівського загалу “ціну” війни – реальні людські та матеріальні втрати України в результаті Другої світової війни;

– наголосити на внеску України в перемогу антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною та її союзниками;

– звернути увагу на участь українців у арміях та військових формувань інших країн;

– сприяти формуванню кожного учня/учениці  як особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сприймає війну як складний суспільно-політичний процес, протистояння між країнами, народами, поглядами, але завжди – як лихо, як руйнівний процес, що дорого коштує кожному громадянину й руйнує економіку, культури держав та долі звичайних людей.

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

У виборі календарної дати проведення заходів рекомендуємо кінець першої декади травня, що пов’язано з наступними подіями: капітуляція націонал-соціалістичної Німеччини й офіційне святкування Дня Перемоги антигітлерівської коаліції значною частиною країн світу – 8 та 9 травня 1945 року відповідно.

Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходу, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів; забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та (або) на рівні класу.

Рекомендовані форми проведення:

·                    Урок-реквієм.

·          Вистави, спектаклі тощо.

·          Екскурсія.

·          Урок-обговорення.

·          Урок-презентація.

·          Історична реконструкція.

·          Круглий стіл, семінар (для учнів старших класів).

·          Відео-урок з обговоренням.

·          Зустріч двох поколінь: воїни Другої світової війни та АТО в Україні: “Одна родина у двох війнах”.

·          Краєзнавчо-пошукові експедиції для учнів-дослідників.

Можливе місце проведення:

·          Шкільні приміщення (актова зала, клас тощо).

·          Краєзнавчі, історичні музеї, музеї зброї та техніки.

·          Меморіальні комплекси.

·          Могили невідомих воїнів.

·          Місця проведення визначних боїв.

·          Місця проведення краєзнавчо-пошукових експедиції.

Прийоми роботи з визначеними формами проведення заходу:

·          Розповідь вчителя (має бути інформаційна, емоційна, ціннісно-патріотична насиченість матеріалу).

·          Залучення фото-, аудіо-, відеоматеріалів, використання мап, відповідних і доречних художніх творів, листів учасників бойових дій з метою створення емоційного фону, більш яскравого та чіткого засвоєння матеріалу, особистісного сприйняття й “проживання” болі війни.

·          Залучення до заходів воїнів Другої світової війни, учасників АТО.

·          Організація конкурсу малюнків і творчих робіт “Життя заради України: нам є чим пишатися (1939–1945)”.

·          Підготовка й організація історичної реконструкції (відтворення певної події війни у реальному часі, яка передбачає кілька етапів, зокрема: вибір власне події, території проведення, безпосередніх учасників, костюмів, декорацій тощо).

·          Підготовка учнями презентацій в електронному форматі з цієї проблематики.

·          Підготовка й організація краєзнавчо-пошукової експедиції (пошуки могил невідомих воїнів, історично-пошукова робота зі збору усної історії у свідків війни).

 

Орієнтовна тематика заходів

Підкреслюючи, що заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення, у 2015 році в загальноосвітніх навчальних закладах проходитимуть під гаслом “1939–1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!”,  рекомендуємо під час підготовки матеріалу та вибору форми заходу приділити особливу увагу таким питанням: визначення людських (серед мирного й військового населення) і матеріальних втрат України в роки Другої світової війни; внесок українців у перемогу антигітлерівської коаліції над нацизмом, при чому говорити як про вояків Радянської армії, так і УПА, етнічних українців в складі інших армій (американської, британської, канадської, польської, французької тощо); поновлення державотворчих процесів і самоідентифікації українців під час Другої світової війни. У зв’язку з цим пропонуємо орієнтовну тематику для заходів:

·          “Прагнення до свободи вчора, патріотизм і нездоланність сьогодні – гідна Україна завтра”,

·           “Нездоланність українців – гідність держави”.

·          “Історії героїв війни: “Ми боролись за українську землю”.

·          “Мужність і відвага крізь покоління”.

·          “Порозуміння заради майбутнього України”.

·          “Українці у Другій світовій війні. Життя і долі” (перелік рекомендованих постатей див. у Додатку).

·          “Український патріотизм проти тоталітарних систем”.

·          “Кривава ціна миру в Європі 45-го та сьогодні”.

·          “Нам заповідана мужність”.

Переглядів: 564 | Додав: golubka | Теги: 8-9 травня, методичні рекомендації | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Квітень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples