Усний журнал
„Героїчна вдачею, славиться вона –
гомінка
Черкащина, рідна сторона”
(до 60-річчя
Черкаської області)
Мета: познайомити учнів з основними віхами в історії
Черкащини; сприяти закріпленню набутих знань з
історії України, вихованню патріотизму,
любові до рідного краю.
Обладнання:
карти
Черкащини (сучасна і 1954 р.), книжкова
виставка „Черкащина - наш рідний
край", фотоальбоми.
Є щось святе в
словах - мій рідний край!
Для мене - це матусі
пісня ніжна,
І рідний край від
квіту білосніжний,
І той калиновий у
тихім лузі гай.
Для мене - це твої
стежки й мої,
В містах і селах
стоптані любовно,
Й пісень моїх
прозорі ручаї,
Усе, що серцю рідне
невимовно.
Його історія... В
ній стільки гіркоти!
І тим рідніше мені
ти, краю рідний,
Що вже назад поламані мости,
І день встає, як
райдуга, погідний.
Вступне слово вчителя:
Рідний
край... Кожна людина по своєму розуміє, що є для неї рідний край, її
Батьківщина. Для однієї - це місцевість, де вона народилася, де пройшло її дитинство,
а для другої - це село, місто, район, в якому вона проживає. Ми з вами горді тим, що проживаємо на
благословенній Черкаській землі, а наше
рідне село Матусів - найкраще, наймиліше, найдорожче в усьому світі, бо воно наш дім, в якому всім затишно і
добре. Дім який має своє минуле і майбутнє.
Черкащина!
Твій край казковий,
Тарасів край, Богдана слава,
Пісенний край твій
величавий -
Навіки рідна сторона!
Черкащина!
Стрункі тополі, клени
гостролисті.
Над ставом верби, спів пташиних зграй,
Безкраї золоті поля
пшениці,
Затишний, серцю
милий край!
І сторінка "3 глибини століть”
Героїчна вдачею,
Славиться вона -
Гомінка Черкащина,
Рідна сторона.
(Володимир Задорожний)
З давніх часів на території сучасної Черкащини селилися люди. Сліди найдавніших
поселень виявлені в Чорнобаївському, Уманському, Маньківському, Канівському та
Смілянському районах області. На території області знайдено понад 100 поселень
трипільської культури, багато городищ, поселень і курганних могильників скіфських часів.
Територія Черкащини
входила до регіону, де на початку нашої ери сформувалося ядро ранніх
східнослов'янських земель, а в часи існування Київської Русі була
південною порубіжною частиною Київського князівства. Тоді й виникли тут Воїнь,
Канів, Родень, Корсунь та інші міста-укріплення, в яких високого рівня досягали
ремесла та землеробство, військова справа і культура. Населення краю
відіграло особливу роль у виникненні й розвитку українського козацтва, створенні
його військово-політичної організації - Запорозької Січі, а також реєстрового козацтва. Найголовніші
козацькі полки формувалися в Черкасах,
Корсуні, Чигирині, Каневі, Кропивні, Умані. Тут зародилися державотворчі процеси, які привели до утворення в середині
ХVІІ ст. української козацької
держави, першою столицею якої став Чигирин. Це місто було і резиденцією гетьмана України Богдана Хмельницького, 400-річчя від дня народження якого у 1995 р. урочисто
відзначав народ України.
У різні часи землі Черкащини були ареною
боротьби проти поневолення з боку Литви,
Польщі, Туреччини, численних селянсько-козацьких
повстань, у тому числі під керівництвом К.Косинського, С.Наливайка, Т.Федоровича, Я.Остряниці. 16 травня
1648 р. під Корсунем відбулася одна
із визначальних битв Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти шляхетської
Польщі під проводом Б.Хмельницького. Разом
з ним діяли Іван Богун, Максим Кривоніс, Нестор Морозенко, Філон Джалалій.
Черкащина була одним
із основних районів формування гайдамацьких загонів в Україні та розвитку
гайдамацького руху, який досяг найбільшого піднесення у 1768 р. під
проводом Максима Залізняка і увійшов в історію під назвою „Коліївщина".
Не обминули нашого краю і буремні події ХХ ст. Тоді сплелися у тугий вузол
героїчні і трагічні події, які змінювали одна одну. Утвердження в краї на хвилі
національного піднесення державних інституцій УНР, гетьманату і Директорії,
формування на Звенигородщині перших загонів Вільного козацтва,
Холодноярська республіка, прихід до
влади більшовиків… Велика Вітчизняна війна вписала в історію Черкащини незабутні сторінки. В
тилу ворога активно діяли партизанські загони та диверсійні групи, молодіжні підпільні організації.
Їх очолювали Ф.Р.Савченко, П.А.Дубовий,
Т.К.Іванченко та інші народні месники. На початку 1944 р. на Черкащині відгриміла Корсунь-Шевченківська битва – одна з найбільших за всю війну. Безславний кінець
знайшли тут 9 піхотних дивізій, танкова дивізія СС „Вікінг", інші
фашистські з'єднання. В місті Корсунь-Шевченківський,
який нагороджений в січні 1983 р. орденом Великої Вітчизняної війни першого ступеня, діє музей
Корсунь-Шевченківської битви.
ІІ сторінка „День народження Черкаської області"
Тобі мій краю, в
щирім слові
І я освідчуюсь в любові.…
(Людмила Тараненко)
У дні святкування 300-річчя
возз'єднання України з Росією 7 січня 1954 р. вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР
про утворення Черкаської області. Черкащину утворили із 30 районів 4-х сусідніх
областей - Київської, Кіровоградської, Полтавської та Вінницької. Загальна
площа нової області становила 21,1 тис. кв..км.. Тут проживало 1 млн. 49
7тис. осіб. 261тис. осіб або 17,4% —
мешканці міст, і 1млн. 232 тис, або 82,6% — селяни. За тогочасними даними серед
населення нової області українці становили 93,9%, росіяни - 4,5%, білоруси -
0,3%, поляки - 0,1%, євреї - 0,9%. Усього на Черкащині проживали представники 49 національностей.
До складу області
увійшли 3 міста обласного підпорядкування (Черкаси, Умань, Сміла), 19 селищ
міського типу, ще 12 міст, а всього - 815 населених пунктів, підпорядкованих 453
міським, селищним і сільським радам. Територія області з південного заходу на північний
схід простяглася на
Віддавна між містами і районами цього регіону
існували міцні економічні зв'язки, мала
місце однорідна господарська структура, не було особливих відмінностей у звичаях і традиціях мешканців. Все це разом
взяте відкрило перспективи для її динамічного розвитку.
Ще один
важливий аспект враховувався - історичний. Краю було віддано належне за його ключову роль у зародженні українського козацтва
і безпосередню участь у
Національно-визвольній війні середини ХVІІ
ст., за те, що саме ця земля дала Україні і світові й дві найвідоміші
історичні постаті - Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка.
Першими керівниками Черкащини були Борис Іовлевич Вольтовський та Іван Кіндратович
Лутак. Саме їм Москва і Київ доручили створити нову область у центрі України.
Доцільність утворення
Черкащини, як перспективної області в центрі України, була підтверджена
вже через рік. Обсяги виробництва промислової продукції тут збільшилися
майже вдвічі. Прорив відбувся насамперед завдяки освоєнню Ватутінського
вугільного розрізу. У Черкаському „Донбасі" була введена Юрківська брикетна
фабрика, Юрківська ТЕЦ, шахта 4 -„біс", кілька допоміжних підприємств.
Видобуток бурого вугілля досяг майже 2 млн. тонн. Значний крок вперед зробила
провідна у країні машинобудівна галузь. На Черкаському машинобудівному
заводі ім. Петровського було освоєно виробництво нового обладнання для м'ясо-молочної і консервної
промисловості. Смілянські машинобудівники налагодили випуск ефективних
випарювальних апаратів для цукрових заводів. На
Кам'янському і Уманському машбудзаводах розпочалося серійне виробництво для
легкої і хімічної промисловості машин і обладнання для тваринної галузі сільського господарства.
Поліпшилося забезпечення народного
господарства енергією. Частина підприємств була підключена до Корсунь-Шевченківської
енергосистеми.
Відмінно працювали
залізничники станцій ім. Шевченка, Цвіткове, Христинівка, які прийняли і
відправили кілька мільйонів тонн вантажів.
Вся друга половина 50-х років була позначена вагомими результатами у всіх галузях, а особливо у сільському
господарстві, де зростання з вирощування
зернових становило 1,5 рази, з виробництва м'яса - у 1,4 рази. Тодішній перший секретар Черкаського обкому
Б.Вольтовський писав: „Вже третій рік
область повністю задовольняє потреби трудящих у м’ясі і м'ясопродуктах, молоці і молочних виробах, у
рослинному маслі і овочах".
ІІІ сторінка „Сьогодення Черкащини"
Як не любить той край, де вперше ти побачив
Солодкий дивний світ,
що звав життям,
Де вперше став
ходить і квіткою неначе
В його теплі зростав
і усміхавсь квіткам.
(В.Бичко)
Черкаська область розміщена в центрі України і
займає територію 20,9 тис. кв. км, що
складає 3,5% загальної території України. Межує з Вінницькою, Кіровоградською, Київською, Полтавською областями. За адміністративно-територіальним поділом область
включає 20 районів, 6 міст обласного і 10 районного підпорядкування, 15 селищ
міського типу та 823 сільських населених пунктів. Населення - 1435,2 тис. чол.,
або 2,9% населення України. У містах та селищах міського типу проживає 55% населення, а у сільській
місцевості - 45% загальної чисельності. Середня щільність населення на 1 кв.км. - 69 чоловік.
У сьогоднішньому
поступі Черкащини, як у дзеркалі, відбиваються ті докорінні процеси, що
визначають суспільно-політичне і економічне життя всієї України.
У порівняно невеликий період часу
український народ втретє намагається
втілити в життя свою одвічну мрію - створити власну державу. І цього разу ми
найближче підійшли до її реального здійснення. Головним підсумком періоду після 1-го грудня 1991 року є
те, що ідея державності оволоділа свідомістю більшості людей, а саме: розбудова
держави стала незворотною.
IV сторінка „Черкащина в художній
літературі"
Звенигородські косогори,
Глибокі Корсунські
яри,
Якого ви зазнали
горя,
Які палили вас вітри!
Топтала вас „найвища
раса" -
аж світ від тупоту
холов.
О земле праведна
Тараса,
Знесла ти в море
вражу кров!
(В.Марсюк)
Черкащина оспівана і
в прозі, і в поезії. Всі ви знаєте, як Черкащину оспівував наш Великий Кобзар
- Тарас Григорович Шевченко.
Крім Шевченка,
Черкащину описував ще один наш великий земляк - Іван Нечуй-Левицький. В своїх
повістях „Микола Джеря", „Бурлачка", „Хмари", „Пропащі", „Поміж ворогами" він
описує і Черкаси, і Стеблів, і прекрасний Звенигородський край.
Відомий російський
письменник Костянтин Паустовський в
своїй „Повести о жизни" розповідає про те, що в Черкасах над Дніпром жила
його бабуся
- Вікентія Іванівна, до якої майбутній письменник в дитинстві дуже часто приїздив з Києва в гості. А ось як
він описує Смілу:
„ ... Мы проехали
через чистий и красивый городок. Под зелеными обрывами тихими омутами
разлилась река Тясмин. Только посредине омутов серебрилось ее медное течение... В пустынном парке за городом... любил гулять
Пушкин... Тени от парка лежали на воде [Тясмина] зеленой зубчатой
стеной. В глубине были видны
не успевшие еще дотянутся до поверхности воды круглые листики кувшинок...”
Анатолій Новицький в
повісті „Тарасова криниця", присвяченій П.І.Чайковському, описує
перебування композитора в 1880 р. в Кам'янці.
Павло Матюхін, росіянин, який більше 50-и років прожив на благословенній
Черкаській землі, присвятив їй багато віршів.
В универмаге в маленьких Черкассах,
Среди толпы людской и суеты,
Заметил я, что в некоторых
кассах
Цветут зимою майские цветы.
(„В универмаге в маленьких
Черкассах...")
Дуже багато Черкащину оспівували українські поети.
Василь Симоненко „Уманським
дівчатам"
Умань! Добра ласкава Умань.
Хмари в небі - мов сива шаль.
Я люблю у Софіївці думать,
Із минулого знявши вуаль.
Обійду усі гроти й альтанки,
З водограю нап'юся води,
Розумію, чому уманчанки
На побачення ходять сюди...
Я люблю у Софіївці думать,
Відганяючи спогадів рій.
Від сьогодні, ласкава Умань,
Скільки житиму - бранець я
твій.
Наталія
Віргуш „Черкаський парк"
Вкраїни рідної окраса,
Земля безсмертного Тараса!
Хоч відшуміли, відгули,
Але у серці проросли
І думи й плач, тяжка неволя,
Далеких прадідів зла доля.
Не зна історія зупину.
Твої тополі і калини,
Твої Дніпро і Тясмин, Рось
Знесли усе, що довелось.
На кручах цих, від рясту
синіх,
Лунає слава Чигирина.
Де розцвітають в полі маки,
Навік заснули гайдамаки.
Микола Негода „Ода рідному
місту"
... І кварталам, і площам, і
скверам вклонюся з любов'ю.
Всюди слави сліди. їх не в
силі торкнутися час,
Я всією душею, синівською
плоттю і кров'ю
Прив'язався навіки до древніх
і юних Черкас.
Заключне слово
вчителя:
Дорогі діти! Як ви вже почули, наш благословенний край має славну історію. Тут зароджувалося, гартувалося і піднімалося на боротьбу за волю України доблесне козацтво. Тут сповна розкрився державницький і полководницький талант гетьмана Богдана Хмельницького. На Черкащині народився і пішов у світ великий син укр