«Велике суспільство» – програма адміністрації Л.Джонсона, в
якій робилася спроба комплексного розв’язання найскладніших соціальних проблем,
що дозволило б значно піднести рівень життя населення США. Ця програма
передбачала створення такого американського суспільства, в якому «не буде
бідних, а охорона здоров’я та освіта будуть доступні для всіх і найкращі в
світі». Вона підпорядковувалась не економічній (антикризовій), а відверто
ідеологічній меті – історичній суперечці з соціалізмом. Програма стосувалася не
всього суспільства і не його працездатної верстви, а лише паріїв – бідняків,
багатодітних, матерів-одиночок, дітей, людей похилого віку. Це буди
непродуктивні витрати, оскільки вони не сприяли поліпшенню економічної ситуації
в США, а навпаки, ускладнили нездорові економічні явища, зокрема, стали
головним джерелом інфляції.
Військово-промисловий
комплекс – об'єднання в
розвинутих країнах виробників воєнної продукції, армії й пов’язаних з ними
представників державного апарату та науки.
Діаспора (від грец. διασπορά – розсіяння) –
розсіяння по різних країнах народу, вигнаного завойовниками за межі батьківщини.
Доктрина Трумена – зовнішньополітичний курс президента США
Г.Трумена, проголошений у його посланні конгресу США 12 березня 1947 р. Ця доктрина була спрямована на забезпечення
оборонних позицій США у Західній Європі, на Близькому Сході, в Азії та інших
частинах світу, де СРСР намагався поширити свій вплив. З цією метою Вашингтон
здійснив цілу низку військових та зовнішньополітичних заходів (розгортання
мережі військових баз, створення оборонних альянсів тощо). Крім цього, доктрина
передбачала надання 400 млн. доларів Греції та Туреччині, яким, на думку уряду
США, загрожувала «комуністична небезпека». У цій доктрині вперше у міжнародних
повоєнних відносинах було сформовано принцип: стримання експансії СРСР для
захисту безпеки США.
Зоряні війни – так ще образно називали «стратегічну
оборонну ініціативу» (СОІ) – програму протиракетної оборони з елементами
космічних озброєнь, яка почала розроблятися у США в період президентства
Р.Рейгана і була покликана захистити територію США від балістичних ракет; програму
розгортання в космосі системи протиракетної оборони, яка здатна знищувати
балістичні ракети ворога в момент їх запуску або в польоті. Програма СОІ
призвела до нагнітання атмосфери страху перед новими видами озброєнь.
Маккартизм
– антидемократичний напрям внутрішньої політики США, що виник як реакція на
революцію в Китаї і втрату китайського ринку, яка була підсилена війною в
Кореї; названий за іменем сенатора-республіканця зі штату Вісконсін Джозефа
Маккарті – голови сенатської комісії конгресу США з питань діяльності урядових
установ та її постійної підкомісії з розслідування; кампанія переслідування
прогресивних діячів і організацій. З 1950 р. почалися гоніння та арешти лідерів
комуністичної партії США (арештовано 140 осіб) і профспілок (арештовано 100
осіб), переслідування ліберально налаштованих професорів, «полювання на
відьом», шпигуноманія, судові процеси над «радянськими шпигунами» («справа
Оппенгеймера»). 255 організацій в США були названі «підривними». Але маккартизм
не став довготривалою тенденцією внутрішньої політики США, що було зумовлено
тим, що у США не було масової бази для комуністичного руху, успіхами країни у
протидії СРСР на зовнішньополітичній арені та потеплінням міжнародного
становища в середині 1950-х рр.
Наддержава – згідно міжнародної стратифікації держав
це держава, якій притаманні такі ознаки: здатність до масових руйнувань
планетарного масштабу, здатність впливати на умови існування всього людства,
неможливість поразки від іншої держави або коаліції держав, якщо до її складу
не входить інша супердержава.
Неоконсерватизм – сучасна політична течія, що пристосовує
традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства й
визначає урядову політику та політичний курс провідних країн Заходу до останніх
десятиріч (наприклад, «рейганоміка», «тетчеризм»). Кредо неоконсерватизму в
економіці – заміна реформістської моделі розвитку монетаристською моделлю,
орієнтованою на звільнення приватного капіталу від надмірного державного
втручання, всебічне стимулювання ринкових відносин, приватного підприємництва;
у соціальній сфері дещо гнучкіший ліберально-реформістський курс поступився
місцем жорсткій економії, «економічному реалізмові», скороченню соціальних
витрат, анти егалітарним тенденціям; у політичній сфері спостерігається
неоконсервативна переорієнтація щодо проблем політичної влади, демократії,
політичної участі, функцій і прерогатив держави, бюрократії в напрямі посилення
елітарних тенденцій і антибюрократичних настроїв.
«Нова економічна філософія» - економічна програма адміністрації
президента США Білла Клінтона. Вона відбивала нове бачення оздоровлення
американської економіки і реалізувалась у трьох програмах: 1) короткострокова
програма стимулювання економіки, на яку виділялося 30 млрд. доларів. Основне її
завдання – збільшення кількості робочих місць через розвиток системи освіти,
професійної підготовки, а також шляхом розвитку системи громадських робіт; 2)
чотирирічна інвестиційна програма (з 1993 р.), яка передбачала створення пільг
і стимулів для приватних інвесторів, цільові капіталовкладення в найважливіші
галузі господарства. На програму виділялося 140 млрд. доларів; 3) програма
скорочення бюджетного дефіциту на 500 млрд. доларів до 1997 р.
«Нові рубежі» – програма президента Дж.Кеннеді, суть якої
полягала у стимулюванні економічного зростання США шляхом розширення
капіталовкладень та подальшого розгортання НТР. Програма передбачала комплексну
перебудову відстаючих районів, підвищення мінімальної заробітної плати,
перекваліфікацію безробітних, допомогу фермерам, розширення соціального
забезпечення. Належне місце в програмі президента посідали проблеми
громадянських прав і становище чорношкірого населення.
Пентагон (грец. πεντάγωνον, від πέντε – п’ять і
γωνία – кут) – 1) п’ятикутник; 2) п’ятикутна споруда поблизу м.Вашингтона, в
якій розміщуються керівні військові установи США; 3) переносно – військове
відомство США.
ПРО (Договір про обмеження
систем протиракетної оборони) – договір між СРСР і США, підписаний у Москві 26 травня 1972 р.;
безстроковий, але підлягав розгляду через кожні 5 років. Набрав чинності 3
жовтня 1972 р. Договір передбачав зобов’язання не розгортати системи ПРО на
території своєї країни і не створювати основу для такої оборони, обмеження
числа районів розміщення системи ПРО для кожної сторони, кількість пускових
установок у районі розміщення і протиракет на стартових позиціях. Сторони
зобов’язалися не створювати, не випробовувати і не розгортати системи або
компоненти ПРО морського, повітряного, космічного або мобільно-наземного
базування. Контроль за дотриманням положень Договору здійснювався за допомогою
національних технічних засобів.
Проблема
Квебеку – одна з головних
нерозв’язаних проблем Канади. У Канаді провінція Квебек займає осібне місце.
Передусім тому, що, на відміну від решти країни, вона франкомовна. До того ж
Квебек – найбільша за територією і друга за чисельністю населення провінція
Канади. Два рази Квебек проводив референдум про відокремлення від Канади (1970
р. та в 1980 р.). Останнього разу, 1995 року, незалежність провінції підтримали
49,4% відсотка її мешканців. Цього не вистачило для утворення нової країни, але
канадський уряд змушений був піти на значні поступки Квебеку. Однією з таких
поступок є право провінції самій собі підбирати кандидатів на імміграцію.
Відбір проводить Бюро імміграції до Квебеку, відповідальне за ту чи іншу
країну. Українці, аби виїхати до Квебеку, мають звертатися до філії цього бюро
у Відні. Зараз українська громада Квебеку – це приблизно 25 тисяч людей. В 2006
р. палата громад парламенту Канади проголосувала 266 голосами "проти” 16
резолюцію, якою мешканці Квебеку визнаються "народом у лоні об’єднаної Канади”.
Метою цієї резолюції, підготовленої консервативним урядом меншості Стівена Харпера
і поданої на розгляд парламенту, повинна була стати нейтралізація натиску
сепаратистів, які прагнуть відірвати провінцію Квебек від Канади і створити на
її території незалежну країну. Мешканці Квебеку вперше в історії Канади визнані
на парламентському рівні окремим народом. Однак критики такого рішення парламентаріїв
стверджують, що ця резолюція лише заохотить сепаратистів ще рішучіше рухатися
по шляху відриву Квебеку від Канади. Провідники такої ідеї, політична партія
«Квебекський блок», наразі вимагали від центральної влади лише розширення
повноважень провінції, зокрема і права самостійно представляти Квебек на
міжнародній арені. Сьогодні «квебекський націоналізм» здебільшого має
«лінгвістичну» спрямованість і цілком позбавлений расового відтінку.
Рейганоміка – практика неоконсерватизму в США в 80-х
рр. ХХ ст., пов’язана з президентством Р.Рейгана, в основу якої було покладено
програму обмеження ролі держави в економічному та соціальному регулюванні,
підтримки приватної ініціативи, зменшення соціальних виплат і федеральних та соціальних витрат.
Уотергейтська справа – розслідування подій, пов’язаних з
протизаконними діями «Комітету Республіканської партії з переобрання
президента» у період виборчої кампанії 1972 р. (спроба встановити
підслуховувальний пристрій у штаб-квартирі Демократичної партії в готелі
«Уотергейт» у Вашингтоні). Розкриті численні порушення законності з боку
посадових осіб Білого дому. Президент Р.Ніксон під загрозою обвинувачення в
причетності до «Уотергейтської справи» і притягнення його до відповідальності в
порядку імпічменту в серпні 1974 р. вийшов у відставку.
|
