Лютий

Лютий 1919. – Запеклі бої між більшовицькими військами та армією УНР. Червона армія вела тритижневі кровопролитні бої на дільниці Цвіткове – Шпола. Під Шполу С.Петлюра перекинув Запорізький корпус – одну з найкращих своїх військових частин. Проте сили були надто нерівними і українські війська змушені були відступити. На Шполянщині починає знову встановлюватися радянська влада.

Лютий 1930. – Село Надточаївка перетворилося на один великий ТСОЗ „Трудовий хлібороб”.  Усуспільнено 30 коней, зібрано посівний матеріал і фураж для коней. Райвиконком виділив 300 карбованців для відкриття дитячих ясел.

Лютий 1930. – У Лебедині утворено ТСОЗ, в розпорядженні якого знаходилось 5500 га землі, та комуну (50 га землі). Завод виділив приміщення на 50 коней. Всього усуспільнено 873 коней, 4 тис. центнерів посівного матеріалу.

Лютий 1931. – Села Капустине, Скотареве та Товмач увійшли до складу Шполянського району в зв’язку з ліквідацією Мокро-Калигірського району, який в 1935 р. знову був відновлений.

Лютий 1944. – Хоча бойові дії на території району тривають, в місті Шполі починає налагоджуватися мирне життя. Армійські сапери перевірили наявність мін і фугасів у населених пунктах. Тільки в Шполі розвідка виявила 12 замінованих будинків і підприємств, де мінери зняли 48 фугасів.

Лютий 1978. – Шполянський харчокомбінат (раніше – державний млин) став називатися „Завод продтоварів”.

1.02.1944. – Німці кинули із Скотаревого і Василькова танкові частини на Шполу з метою прориву зовнішнього фронту оборони радянських військ. На підступах до Верхньої Дар’ївки розгорілися жорстокі бої, в яких поряд з піхотинцями брали участь і танки 29-го танкового корпусу. Ворога було зупинено і навіть відкинуто на захід.

2.02.1925. – День народження Героя Радянського Союзу Олександра Івановича Іриніна (1925-1944), уродженця Ростовської області, який відзначився в бою за с.Надточаївку. Зранку 30 січня 1944 р. на околиці Надточаївки  з’явилися кіннотники старшого лейтенанта Панфілова, які в складі 47-го гвардійського кавалерійського козачого полку просувалися в напрямку Корсунь-Шевченківського. Вони досить легко подолали першу оборонну лінію ворога і почали визволення села. Але фашисти ввели в бій резервні частини і пішли в контратаку. Наводчик станкового кулемета 2-го ескадрону О.І.Іринін на бойовій тачанці на повному скаку врізався в лінію контратакуючих і почав розстрілювати їх з кулемета. У цьому бою він знищив 150 фашистів, зірвав контратаку ворога і тим самим вніс перелом у хід всієї битви за Надточаївку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 р. Загинув в боях за визволення Румунії на висоті 610 поблизу селища Немцушорі.

2.02.1944. – Фашисти з боку с.Капустиного пішли в атаку на визволену Шполу. Головний удар припав на третю батарею 449-го винищувального протитанкового взводу, яким командував капітан Коновалов. На його батарею йшли 9 „тигрів”, 20 середніх танків, 15 бронетранспортерів і близько 300 автоматників.  Атаку ворога підтримувала також і авіація. Артилеристи мужньо зустріли ворога. Нерівний бій тривав понад дві години. Ворог втратив 6 танків, 2 бронетранспортери, більше сотні солдатів та офіцерів і змушений був відступити.

4.02.1925. – День народження почесного громадянина Шполи, ветерана війни та праці Івана Івановича Чернія (1925-1995), який працював головою Шполянської міської Ради; в період його трудової діяльності в місті велося будівництво лікарняного комплексу, поліклініки, житлових будинків, проходила газифікація м.Шполи.

4.02.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Васильків.

4.02.1944. – Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу Івану Микитовичу Кожедубу (1920-1991), який відзначився в небі Шполянщини під час визволення її від німецько-фашистських загарбників. Старший лейтенант Іван Кожедуб в кінці січня – на початку лютого 1944 р. вів повітряні бої в небі над Шполою, Скотаревим та Іскреним. 30 січня 1944 р. ескадрилья І.Кожедуба збила 4 „юнкерси”, які готувалися бомбити Журавку, де було скупчення радянських танків, і 1 „мессершмітт” прикриття.

5.02.1910. – День народження відомого літературознавця та критика Василя Ілліча Півторадні, уродженця Лебедина. Народився в родині сільського вчителя. В 1915 р. родина переїхала до Лип’янки, де батько зайняв посаду вчителя земської школи. В 1925 р. закінчив семирічку і поступив до Черкаського кооперативного технікуму. А заочно закінчив кількамісячні педагогічні курси при місцевому педагогічному технікумі, достроково склавши випускні екзамени. Учителював у Гельмязеві. Працював в окружній газеті „Радянська думка”, в якій вміщував і свої статті під псевдонімом Василь Клен. З 1930 р. живе у Харкові. Працює і одночасно вчиться на літературно-мовознавчому факультеті Харківського педінституту. Вчителював у харківських школах, друкувався в тодішніх літературних журналах. Незадовго перед закінченням аспірантури у Києві почалася Велика Вітчизняна війна і Василь Ілліч пішов на фронт. Після закінчення війни працював у Житомирському педінституті. Як один із кращих молодих вчених викладав українську літературу у Празькому Карловому університеті, за що одержав заохочення від ректорату і президії Академії наук Чехословаччини. Як літературознавець займався дослідженням життя і творчості Архипа Тесленка.

6.02.1944. – Воїнами 7-ї повітрянодесантної дивізії гвардії генерал-майора Д.А.Дричкіна від німецько-фашистських загарбників визволено село Бурти. Фашисти міцно тримали оборону села. Саме тут вони намагалися з’єднатися з тими, що безуспішно пробивались ззовні через Єрки. Після неодноразових невдалих спроб захопити Бурти з фронту командиру 29-го полку гвардії полковнику І.І.Голоду вдалося вночі обійти село справа. На світанку полк вдарив по флангу німців, які оборонялись. Його підтримав 18-й гвардійський полк десантників. Надвечір Бурти були повністю очищені від ворога. При визволенні села загинуло 85 воїнів Червоної армії.

6.02.1958. – На Лебединському насіннєвому заводі почав працювати цех по електромагнітному очищенню насіння багаторічних трав.

7.02.1939. – В Лозуватку надійшли газети, в яких було опубліковано Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження орденами  6-ти колгоспів Української РСР за досягнуті успіхи у вирощенні зернових і технічних культур, в тому числі орденом Трудового Червоного Прапора був нагороджений лозуватський колгосп ім. Сталіна.

9.02.1863. – Селянське заворушення в Лебедині. Мировий посередник 4-ї дільниці Чигиринського повіту повідомляв власті про непокору селян Лебедина та їх відмову платити оброк.

9.02.1944. – Гітлерівці, зосередивши мотопіхоту з танками в районі с.Капустиного, почали контратаку на захід від Шполи, зайнявши на протилежному березі річки Шполки село Іскрене. Для відновлення становища сюди терміново перекинули виведені в резерв 5-ї гвардійської танкової армії два інженерних батальйони 5-ї інженерно-саперної бригади, які раніше діяли на північ від Шполи і Лебедина. Повністю відновити становище на цьому напрямку не вдалося. Але у зв’язку з тим, що фашистів було відкинуто за Шполу, потрібно було закріпити рубіж Стецівка – Юрківка. Для цього було встановлено 2 000 протитанкових мін і висаджено у повітря 12 мостів через Шполку. Це значно посилило протитанкову оборону 49-го стрілецького корпусу, доданого 5-й гвардійській танковій армії, і дало змогу зупинити ворога.

17.02.1908. – День народження  українського поета Олекси Федоровича Влизька (1908-1934), уродженця с.Боровйонки (тепер Новгородської області Російської Федерації). Родина в 1917 р. переїхала на батьківщину в с.Сигнаївку. Тут він провів своє дитинство. В 14 років важко захворів і втратив слух. Навчався на мовно-літературному факультеті Київського інституту народної освіти. Почав друкуватися з 1925 р. Його перша поетична збірка „За всіх скажу” вийшла у 1927 р. і була дуже популярною: тричі перевидавалася, була відзначена премією Наркомосу УРСР на конкурсі до 10-річчя Жовтня. Вершина його творчого піднесення припадає на 1930-ті роки: він пише вірші, прозу, публіцистику, перекладає, виходять збірки творів „Живу, працюю”, „Рейс”, „Книга балад”, „П’ятий корабель”, „Мій друг Дон-Жуан”, „Моє ударне” та ін. О.Влизько був членом літературної організації „Молодняк”, але своєю творчістю був близький до українських футуристів. Співробітничав у журналі футуристів „Нова генерація”. Він був шукачем і експериментатором у поезії.  Його ліриці був притаманний бадьорий романтизм, шукання нових, часто авангардистських засобів, у ній виразно звучало захоплення характерами сильних, вольових людей. Став жертвою сталінських репресій. Реабілітований у 1958 р.

18.02.1908. – День народження відомого українського художника Євгена Євстратовича Васильєва (1908-1955), уродженця м.Шполи. У 1928-1932 рр. навчався в Київському художньому інституті. Починаючи з 1931 р., був учасником кількох художніх виставок у Києві, де він постійно проживав. Кращі його твори –  „Караван на Дніпрі”, „Ніч на Дніпрі”, „Вранці в дорогу”, „Дніпро біля Києва”, „Голубий ранок” та ін. Йому належить і художнє оформлення спектаклів Київського театру опери і балету („Запорожець за Дунаєм”, „Наталка-Полтавка” та ін.).

21.02.1913. – День народження Героя Радянського Союзу Федора Сергійовича Юрченка (1913-1943), уродженця с.Топильної. Народився в сім’ї селянина, закінчив 7 класів. Працював завідуючим сільської бібліотеки. В армії з 1935 р. Закінчив Харківську військову авіаційну школу льотчиків-спостерігачів у 1937 р. Учасник бойових дій на р.Халхін-Гол у 1939 р. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р. Штурман ескадрильї 44-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку ВПС Ленінградського фронту капітан Юрченко Ф.С. до травня 1942 р. здійснив 143 бойових вильоти (116 - вночі) на бомбардування військ противника. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1943 р. Майор Юрченко помер від ран 16 жовтня 1943 р. Похований у Санкт-Петербурзі.

22.02.1944. – Указом Президії Верховної Ради СРСР звання Героя Радянського Союзу присвоєне стрільцю 81-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту гвардії рядовому Дурпову Івану Олексійовичу (1918-1944), уродженцю с.Плоска Дубрава Моршанського району Тамбовської області. Гвардії рядовий Дурпову І.О. переправився 26 вересня 1943 р. через Дніпро біля с.Військового Солонянського району Дніпропетровської області, відзначився в боях по захопленню і утриманню плацдарму на західному березі. 1 лютого 1944 р. загинув у бою біля с.Межигірки. Похований у братській могилі в Межигірці.                                                                          

22.02.2002. – У Шполі відкрилося відділення „Міжнародного комерційного банку”.

23.02.1924. – День народження повного кавалера ордена Слави Петра Явтуховича Кравця, уродженця с.Лип'янки. У 1933 р. разом із сім’єю переїхав у Тульську область. Працював електрозварювальником на Мишінському арматурно-ливарному заводі. На фронті з березня 1942 р. Воював у складі 194-ї стрілецької дивізії Західного фронту. Полковий розвідник, згодом командир гарматної обслуги. З боями пройшов від Тули до Кенігсберга. Був поранений шість разів. За мужність і відвагу в боях при визволенні м.Рєчіца у Білорусії (1943 р.), форсуванні Нарви (вересень 1944 р.) та в боях у Польщі і Німеччині (1945 р.) командир гарматної обслуги гвардії старшина Кравець П.Я. нагороджений орденом Слави ІІІ-го, ІІ-го та І-го ступенів. Проживає в с.Ташківці Кіровоградської області.

28.02.1907. – День народження Героя Радянського Союзу Василя Романовича Бойка (1907-1996), уродженця  с.Водяного. Народився в селянській сім’ї, працював у рідному селі, був головою сільради. В армії з 1929 р. Закінчив Одеське військове піхотне училище в 1933 р. Брав участь у радянсько-фінській війні. Начальник оргпартчастини політвідділу 4-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Північно-Західного фронту старший політрук Бойко В.Р. у бою 15 лютого 1940 р. західніше озера Вуокса (Карельський перешийок) під вогнем противника особистим прикладом надихнув бійців стрілецької роти на виконання бойового завдання. 5 березня 1940 р. замінив вибулого зі строю комісара полку, повів бійців у атаку, що сприяло просуванню піхоти через озеро Васикка-Саарі. 9 березня, коли противник намагався оточити спостережний пункт полку, зібрав усіх працівників штабу і повів їх в контратаку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 р. У 1941 р. закінчив Військово-політичну академію. З липня 1941 р. по травень 1945 р. воював з німецько-фашистськими загарбниками. Брав участь у Білоруській та Східно-Прусській операціях. У серпні-вересні 1945 р. брав участь у війні з Японією. У 1949 р. закінчив академію Генштабу. З 1971 р. генерал-лейтенант В.Р.Бойко  у відставці. Жив у Москві. Почесний громадянин м.Духновщина Смоленської області Російської Федерації.

28.02.1919. – Більшовицькі війська оволоділи містом Шполою і в регіоні вдруге було встановлено радянську владу.

29.02.1912. – День народження українського композитора, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1972), народного артиста України (1993) Якова Самійловича Цегляра. Його батьки були родом з Лозуватки. Після закінчення в 1939 р. Київського музичного училища по класу Л.Ревуцького працював викладачем у Лозуватській колгоспній музично-вокальній студії. В селі написав музику до п’яти пісень, зокрема до пісні „Пісні про наш колгосп”. В 1946 р. закінчив Тбіліську консерваторію. Автор різних за жанром музичних творів, серед них – опера „Діти мої, діти”, оперети „Бажаємо щастя”, „Щасливий долі поворот”, „Гість з Відня”, „Дівчина і море”, „Лицарі небесних висот”, „Відставний жених”, музична комедія „Весь світ і навіть більше”, кантати „Безсмертному Кобзарю”, „Світа зоря безсмертного Тараса”, „По селах і містах іде Тарас”, вокально-симфонічна поема „Любов поета”, ораторія „Єврейська трагедія”, „Концертний вальс” для голосу з оркестром, камерно-інструментальні, хорові, вокальні твори, музика для театру і кіно та ін. В повоєнні роки композитор не поривав зв’язків із Шполянщиною. У співавторстві з поетом Дмитром Білоусом написав дві пісні про Шполянський район. На слова київської поетеси Любові Забашти створив пісню „Земле лозоватська славна”.

29.02.1963. – День народження воїна-інтернаціоналіста Сергія Адамовича Оліферука (1963-1983), уродженця м.Шполи. Його дитячі роки минули в Сердегівці. Після закінчення Шполянської школи № 3 пішов працювати на завод запасних частин. Служив у десантно-штурмовій маневровій групі. Загинув під час виконання бойового завдання. Нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки.