Березень 1917. – Селяни Топильної направили заяву до виконкому Київської ради робітничих і солдатських депутатів з вимогою проведення виборів до державних установ дійсних представників народу. В заяві вони вказують скільки горя зазнали від князя Михайла Куракіна, який тепер став представником Тимчасового уряду. Селяни просять Київську раду, щоб та своїм авторитетом і владою прибрала колишніх гнобителів з органів влади.

Березень 1918. – Більшовицькі війська під натиском німецьких військ залишили Шполу. Місто зайняли німецько-австрійські війська. Почали вживатися заходи щодо припинення самочинного захоплення селянами поміщицьких земель. Щодо непокірних застосовувалися репресії – арешти, побиття і навіть розстріли. У місті такі каральні акції проводилися у т.зв. пісковій долині, неподалік від залізничної станції Шпола, де розмістилася німецька військова комендатура. Німці вступили також в Лебедин, де перебували аж до листопада. Окупанти повернули поміщику Роговському землю, худобу та реманент. У відповідь на це 40 лебединців створили партизанський загін, який почав боротьбу з окупантами.

Березень 1920. – В Лебедині остаточно утвердилася радянська влада. Розгорнув роботу сільський ревком, до складу якого увійшли Я.М.Лупко (голова), С.М.Лакосник і Ф.М.Зозуля.

Березень 1922. – У селі Лозуватці сім бідняцьких господарств об’єдналися в сільськогосподарську артіль „Зірка”, яку очолив Антон Андрійович Рейдало. Першими колективістами стали П.Л.Баштан, І.Л.Баштан, І.К.Сич, Д.В.Попович, Т.Ю.Коломієць. В господарстві артілі було 7 коней, кілька плугів та дерев’яних борін і 58 гектарів землі.

Березень 1923. – Утворено Матусівський район. До складу району входили села Матусів, Павлівка, Лебедин і Станіславчик. Головою райвиконкому спочатку був Седик, пізніше Берестечко і Стеблина, який пробув на цій посаді до 1928 року, коли Матусівський район було ліквідовано.

Березень 1924. – У Водяному створено комсомольський осередок. Він став центром ідейного і культурного виховання молоді. Першими комсомольцями були Степан Ґудзь, Михайло Настаченко, Іван Білоцерківський, Яків Третяк. Комсомолець Василь Бойко став організатором шкільної піонерської організації та першим піонервожатим Водянської школи. Силами комсомольців було обладнано сільський стадіон.

Березень 1930. – Лозуватська артіль ім. Сталіна об’єднала 608 селянських господарств і 2 600 осіб населення. У спільній власності було 259 робочих коней, 50 корів, 40 свиней, 3 племінні бугаї та жеребець, 25 сівалок, 106 плугів, 112 борін, 38 культиваторів, 20 жаток, сінокосарка. У господарстві працювали олійня, млин, токарна майстерня, 2 кузні. Головою артілі обрали 25-тисячника Петра Згурського.

Березень 1944. – Завершено визволення Шполянщини від німецько-фашистських загарбників. При визволенні району загинуло 1 698 радянських воїнів. На честь загиблих у районі зведено 22 обеліски Слави.

Березень 1944. – Після визволення району від нацистів трудящі Шполянщини зібрали 1 100 000 карбованців і передали їх для будівництва танкової колони „Колгоспник Шполянщини” для ІІ-го Українського фронту.

Березень 1946. – Шполянський район виступив ініціатором вирощення високих урожаїв проса. Цю ідею першим висунув бригадир рільничої бригади колгоспу ім. Леніна с.Сигнаївки Охрім Григорович Земляний, який посіяв просо на 100 гектарах і дав слово одержати не менше як по 300 пудів.

Березень 1979. – В Шполі урочисто відкрито пам’ятник Т.Г.Шевченку. Автор скульптури Макар Кіндратович Вронський, архітектор – Алісі Павлівна Павлова. Бронзова скульптура зображує Т.Г.Шевченка в повний зріст, без головного убору, в глибокій задумі. Лівою рукою, зігнутою в лікті, він підтримує накинуту на плечі свитину, у правій, опущеній вниз, - книги. Скульптура встановлена на гранітному постаменті у формі зрізаної піраміди. Пам’ятник встановлений на гранітній площадці, до якої ведуть сходи. Загальна висота скульптури – 3,55 м.

Березень 1963. – Відновлено випуск шполянської районної газети, але вже під назвою „Шполянські вісті”.

Березень 2003. – Шполянський район відзначив свій 80-річний ювілей з часу створення району. Затверджено прапор і герб району. Автор герба – художник-аматор із с.Скотаревого Анатолій Іванович Вдовиця.

1.03.1930. – З Лебедина відправлено на висилку у Вологду (північ Росії) 40 сімей заможних селян, оголошених місцевою владою куркулями. На засланні вони отримали статус спецпереселенців з обмеженими громадянськими правами.

1.03.1933. – За офіційними даними органів влади в районі в 10 населених пунктах голодують 365 сімей (в них – 581 дорослий і 900 дітей) та 286 опухлих. Померлих та випадків людоїдства і трупоїдства немає.

5.03.1944. – Від  німецько-фашистських загарбників визволено село Іскрене.

6.03.1865. – День народження українського поета, драматурга, фольклориста, Григорія Івановича Грушевського (псевдоніми – Грицько Чулай, Петро Голота та ін.) (1865-1922), уродженця с. Водяного. Народився в сім’ї священика. Закінчив Київську духовну семінарію, вчителював у Златопільській гімназії. Друкувався з 1889 р. в журналах „Зоря”, „Правда”, „Дзвінок”. Окремими книгами виходили оповідання (збірка „На святім вечорі”), вірші (збірка „Зірка”), п’єси. Г.І.Грушевський – автор п’єс „Нехрист”, „Шпиг”, „Помста Іуди”, „Помста за помсту”, „Нечиста сила”, „Приятелі”, драми „Душогубка”, комедії „Розбиті надії” (повторює сюжет „Наталки-Полтавки”). Збирав для М.В.Лисенка українські обрядові пісні.

7.03.1923. – Утворено Шполянський район. До його складу входили села Бурти, Васильків, Устимівка, Водяне, Кримки, Лозуватка, Кам’януватка, Мар’янівка, Надточаївка, Сердегівка, Сигнаївка, Терешки і Ховківка.  

7.03.1939. – День народження доктора економічних наук, колишнього міністра сільського господарства УРСР (1985), Голови Ради Міністрів УРСР (1990), державного міністра з питань аграрної політики і продовольства (1991), народного депутата України (1994), Голови Верховної Ради України (1998-2000) Олександра Миколайовича Ткаченка, уродженця м.Шполи.

8.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Кавунівку,  Водяне і Товмач.

 8.03.2005. – Указом Президента України В.Ющенка Національну премію України ім. Т.Шевченка присуджено письменнику Михайлу Федотовичу Слабошпицькому, уродженцю с.Мар’янівки, за роман-біографію „Поет із пекла: Тодось Осьмачка”. В цьому творі автор поєднав талант прозаїка, літературознавця і публіциста.

9.03.1814. – День народження  генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), уродженця с. Моринці Звенигородського району. Малий Тарас разом з сестрою Катериною в 1822 р. побував у Лебединському монастирі на прощі. Пізніше, в 1823-1824 рр., наймитуючи у кирилівського священика Григорія Кошиця, 13-річний Тарас часто возив на базар у Шполу і Бурти дари попівського саду.

9.03.1908. – В с.Матусові було скликано сходку, що мала вирішити спірні питання про землю. Із 590 заможних селян, що мали право голосу на сходці, з'явилися 318, серед яких було лише 63 письменних (цей факт свідчить про рівень освіти на селі в цей час). 289 незаможних селян права голосу не мали.

9.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Скотареве,  Капустине.

10.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Лип’янку.

11.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Лозуватку.

12.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Нечаєве.

13.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Маслове, Ярославку і Веселий Кут.

14.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено села Антонівку і Коротине.

15.03.1914. – День народження  Героя Соціалістичної Праці (1948), ланкової буряководів колгоспу с.Іскреного, зачинательки руху п’ятисотенниць Шполянщини  Євдокії Петрівни Діхтяр (1914-2003), уродженки с.Іскрене.

18.03.1945. – В боях з фашистами на території Німеччини загинув командир корпусу гвардії полковник Василь Федорович Орлов, який в січні 1944 р. командував 8-ю гвардійською танковою бригадою, що визволяла територію Шполянщини. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 р. йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Похований у Москві.

 21.03.1914. – День народження  Героя Соціалістичної Праці (1966) Євдокії Лазарівни Полтавець (1914-1995), доярки Павлівського відділення бурякорадгоспу Матусівського цукрокомбінату.

22.03.1917. – Робітники Лебединського заводу звернулися до Київської ради робітничих і солдатських депутатів з проханням допомогти їм у створенні профспілки. Також вони просили вислати їм інструкції профспілок та висловили бажання зав’язати відносини через листування з Київською радою.

22.03.1930. – Пленум Водянської сільської ради підсумував наслідки підготовки колгоспу до сівби. З суворим осудом пленум поставився до шкідливих дій „деяких куркульських елементів, які намагаються зірвати посівкампанію”. Усі присутні на пленумі члени сільради, члени комнезаму та сільський актив у кількості 219 осіб заявили, що вони готові до проведення весняної сівби.

22.03.1944. – Від німецько-фашистських загарбників визволено село Соболівку.   

25.03.1946. – Шполянський район звернувся із закликом до всіх колгоспників Київщини: „Виростимо по 30 центнерів проса з кожного гектара”. Самі шполяни зобов’язалися зібрати такий урожай на 2 000 га. З усієї площі посівів – 2 047 га колгоспники зібрали по 162 пуди проса.

26.03.1955. – День народження заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, директора Центру хірургії при Центральній міській клінічній лікарні м.Києва Володимира Григоровича Мішалова, уродженця м.Шполи.

29.03.1972. – Колегія Міністерства сільського господарства СРСР і Президія ЦК профспілок працівників і службовців сільського господарства та заготівель в своїй Постанові визначила переможців Всесоюзного соціалістичного змагання по виробництву і продажу державі сільськогосподарської продукції за 1971 рік. Серед переможців Перехідним Червоним прапором Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС і першою грошовою премією по шкалі премій нагороджено колгосп ім.А.Жданова.

30.03.1898. – День народження видатного українського лікаря-отоларинголога, доктора медичних наук (1941), професора (1946), заслуженого діяча науки УРСР Олексія Сидоровича Коломійченка (1898-1974), уродженця м.Шполи. В 1909-1914 рр. навчався в Шполянському вищому початковому училищі. Успішно закінчивши Шполянське вище початкове училище, середнє технічне училище в м.Києві, він в 1919 р. екстерном здає всі екзамени на атестат зрілості і зараховується на медичний факультет Київського університету як державний стипендіат. В 1924р., отримавши диплом лікаря, працює в Ізяславській дільничній лікарні Шепетівського округу. У 1928 р. за конкурсом він обирається на посаду ЛОР-кафедри Київського інституту удосконалення лікарів. В 1936р. його призначають завідуючим дитячим отоларингологічним відділенням, яке він організував вперше в Україні в районній лікарні ім. М.І.Калініна. Цього ж року без захисту дисертації цьому було присвоєно звання кандидата наук. На той час Олексій Сидорович вперше в Києві застосовує видалення інородних тіл з дихальних шляхів шляхом прямої ларингоскопії. В 1941 р. він захищає докторську дисертацію і йому присвоюється звання доктора медичних наук, а в 1946 р. – звання  професора. В роки війни, перебуваючи в окупованому фашистами Києві, працював у ряді отоларингологічних закладів, брав активну участь у наданні допомоги партизанам і підпільникам. З 1943 р. завідує кафедрою отоларингології Київського медичного інституту. З 1960 р. Олексія Сидоровича призначають директором Київського науково-дослідного інституту отоларингології, який він очолював до кінця свого життя. За успішне хірургічне лікування глухоти у хворих отосклерозом в 1964 р. йому присуджена Ленінська премія. Під його керівництвом було захищено 16 докторських і 40 кандидатських дисертації. Його перу належать понад 200 статей та 7 монографій. Створеному О.С.Коломійченком інституті отоларингології присвоєно його ім'я.

30.03.1923. – День народження Героя Радянського Союзу Сергія Федоровича Ярмака (1923-1944), уродженця с.Бабаї Харківської області, який похований в с.Журавці. Народився в сім’ї селянина. Здобув початкову освіту і працював на авіазаводі. На фронті з березня 1943 р. Воював у складі 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту. Гвардії молодший сержант Ярмак 26 вересня 1943 р. першим з мінометників полку форсував Дніпро в районі c.Військового Солонянського району Дніпропетровської області. Відбиваючи контратаки ворога, його мінометна обслуга завдала ворогу значних втрат, що сприяло успіху бойових дій на плацдармі. Під час бою був поранений. Помер від тяжких ран 22 лютого 1944 р.

31.03.1946. – День народження відомого перекладача, лауреата літературної премії ім. М.Лукаша Олексія Потаповича Логвиненка, уродженця с.Товмача.