З історії назви «Україна»
Збірка цікавих фактів підготовлена за дослідженням
С.П.ШЕЛУХІНА «НАЗВА УКРАЇНИ У
СТАРОДАВНІХ ГЕОГРАФІВ».
**
Археологічна наука встановила, що Київ
існував не менш, як за 100 років до Різдва Христового, і що тоді вже була
українська народність, яка заселяла Придніпров’я і всю територію системи річок,
які впадали в Дніпро. Цю народність називали також сарматською, роксоланською,
а територію – Сарматією, Роксоланією.
**
Геродот
називав цю народність оратаями, людьми, що орали поле і сіяли хліб, що за своєю
природою було спільне з літописною назвою українців – полянами. Але ці поля їм
приходилося здобувати і обороняти мечем і мали вони стільки землі, скільки було
у них сил собі украяти (укроїти) й оборонити, тому землю, поле називали
україна. Великий знавець української народної мови проф. Максимович
відмічав, що в стародавніх українців так називалося поле.
**
Народні звичаї, пісні
і балади свідчать, що українці в своїй мові під «україною», «країною» розуміють
землю, територію, сторону, край, область, володіння в певних межах, а ніяк не
«окраїну» чиєїсь або якоїсь землі, бо коли б підставити у ці пісні замість
«україна» слово «окраїна», то вийде нісенітниця.
**
Слово «Україна»
народного походження і пов’язане з територією.
** Назва «Русь» у
Київського князівства з’явилася в другій половині ІХ століття після Різдва
Христового. Назва «Україна» не менш стародавня, як назва «Русь».
**
Слово «Русь» невідомого
походження і спочатку ним позначалися люди певного заняття, а тоді перейшло на
опановану ним територію та на людей, які цю територію займали.
**
Найдавніший запис, в
якому територію українського народу названо не тільки її книжним ім’ям «Русь»,
а і народним іменем «Україна», знаходимо в Іпатіївському літописі 1187 року.
Назву «Україна» з похідними від
неї вжито в цім літописі 6 раз, а саме під 1187, 1189, 1213, 1268, 1280 і 1282
роками. «Україною» тут названо ті ж землі, які названо також і книжним
ім’ям «Русі». Тобто, ці назви вживаються як синоніми. Тому професор Максимович
мав повну рацію, коли писав "Русская
Земля или Украина”.
**
У географів і
стародавніх книжників для України вживалося декілька назв: Русь, Росія,
Сарматія, Роксоланія, Козакорусія, Черкасія і т. д.
**
На французьких,
англійських, німецьких та інших географічних картах включно до 18 століття
територія, яку населяють українці, зветься Україною, а також Землею Козаків і
додатково також Червоною Руссю.
** У ті часи землі на
північ од України звалися: Суздальською, Володимирською, Муромською і т. д.
**
Про Москву у літописах
згадується вперше в 1147 році, як про невелике село. Землі навколо Москви стали
називатися Московією. Руссю вони не звалися і самі себе виключали з Руських
Земель, вважаючи Руссю і Руською Землею тільки Україну, яка тоді носила ще й
ім’я Київської Держави. Це цілком виразно зазначено в літописах від 896, 1150,
1154, 1175,1179, 1187,1195, 1202 та інших років.
**
Московська народність
утворилася з мішанини слов’ян з переважаючою кількістю фінських та
урало-монгольських племен. Саме слово Москва – фінське.
**
Україна, яку колись
називали ще й Руссю, залишилася зі своїм стародавнім ім’ям. У 17 столітті
Московщина, яка шукала собі ім’я і в 16 столітті були намагання називатися
навіть третім Римом, забрала в України книжне ім’я – Русь.
**
Назва України «Мала
Росія» чи «Малоросія» на географічних картах 16, 17 і 18 століть не існує. Ці
назви намагалась і намагається закріпити за Україною імперська Росія.
**
До 18 століття
територія Московщини на іноземних географічних картах називається тільки
Московією, а ні «Руссю», ні «Росією» не зветься і за них не вважається.
Називати Московію «Росією» (спочатку з пояснюючими додатками) почали лише з 18
віку.
**
Джерело:
http://derzhavnist.blogspot.ru/2012/12/blog-post_31.html.
|
