Ще недавно нам мало що було відомо про це свято. Але воно досить швидко набуло широкої популярності. Особливо серед молоді і студентів. І це зрозуміло, адже його вважають ще й Днем всіх закоханих, а все, що пов’язано з цим почуттям, молодь сприймає з захопленням.

Ще у ІІІ ст. римський імператор Клавдій ІІ вирішив, що ті, хто не обтяжений сім’єю, ітимуть на війну охочіше, ніж одружені, і заборонив римським легіонерам одружуватися. Проте у Терні жив священнослужитель, який не послухався наказу імператора. Молодий священик Валентин (за деякими даними, він був єпископом) продовжував вінчати, а потім і ховав молодих. Деякі легенди запевняють, що Валентин мирив тих, хто посварився, писав за легіонерів любовні листи і дарував молодятам квіти. Тривати довго це не могло, адже Римська імперія славилася тим, що її піддані шанували закони. У кінці 269 року Валентина арештували, а незабаром було підписано наказ про його страту.

Останні дні священика історія також оповила романтикою. В нього закохалася сліпа донька тюремника. Валентин, який дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти їй взаємністю. Зате він зцілив дівчину, яка знову стала бачити. У ніч перед стратою він написав їй зворушливого листа – така одна з версій появи коротеньких зізнань у коханні, валентинок.

14 лютого 270 року Валентина спалили. Відтоді день 14 лютого вважається Днем святого великомученика Валентина, Днем Кохання.

Багато народів святкують цей день, але в різних країнах він називається по-різному: у Норвегії – День романтиків, у Швеції – День усіх сердець, у ряді європейських країн – День закоханих.

Незважаючи на те, що день святого Валентина вважається в першу чергу святом закоханих, цього дня обов’язково треба привітати всіх, кого любиш: коханого, батьків, братів і сестер, бабусь і дідусів, друзів та ін.