Напевно,
немає серед нас жодної людини, яка не знає про існування цього прекрасного
свята. Цього дня ми вітаємо наших матусь, бабусь, сестер, подруг, коханих –
усіх жінок, яких ми любимо, поважаємо, яким хочемо зробити приємність. Це свято
весни, краси, любові.
А почалося
це все на початку весни 1857 року, коли текстильниці Нью-Йорку пройшли
"маршем порожніх каструль" по Манхеттену. Вони вимагали підвищення
зарплати, поліпшення умов праці і рівні права для жінок. Демонстрацію природно
розігнали, але шуму у зв'язку з своєю незвичністю вона наробила неабияк. Цю
подію навіть стали називати Жіночим днем. Пройшло більше 50-ти років і в
останню неділю лютого вже 1908 роки, тисячі жінок, знов вийшли на вулиці
Нью-Йорку. Демонстрація ця була приурочена до того самого "Жіночого
дня" 1857 роки. Жінки знов стали вимагати виборчого голосу, виступили
проти жахливих умов праці, і особливо проти праці дітей. Поліція одержала наказ
розігнати демонстрацію. У хід були пущені шланги з брудною крижаною водою. В
наступному 1909 році Жіночий день знов був відзначений маршами і страйками
жінок. У 1910 році соціалісти і феміністки провели Жіночий День вже по всій
країні. Пізніше в цьому ж році делегатки поїхали із США до Копенгагена на Другу
Міжнародну Конференцію жінок-соціалістів, де і зустрілися з Кларою Цеткін. Натхненна
діями "американських соціалістичних сестер", Клара Цеткін
запропонувала поставити на конференції питання про те, щоб жінки у всьому світі
вибрали певний день, коли вони привертатимуть суспільну увагу до своїх вимог.
Конференція, в якій взяли участь більше 100 жінок з 17 країн, гаряче підтримали
цю пропозицію поіменним голосуванням, результатом якого з'явилося виникнення
Міжнародного дня солідарності жінок в боротьбі за економічне, соціальне і
політичне рівноправ'я. Треба відзначити, що точна дата цього дня на цій
конференції так і не була визначена. Вперше Міжнародний Жіночий День був
проведений 19 березня 1911 року в Німеччині, Австрії, Данії і деяких інших
європейських країнах. Ця дата була вибрана жінками Німеччини, тому що цього дня
в 1848 році король Пруссії перед загрозою озброєного повстання дав обіцянку
провести реформи, включаючи введення виборчого права для жінок. В 1912 року цей
день жінки відзначили не 19 березня, а 12 травня. І лише з 1914 року цей день
стихійно стали відзначати чомусь 8 березня. Так як Росія жила тоді на відміну
від всієї Європи за юліанським календарем, то Міжнародний Жіночий День у нас в
країні наголошувався не 8 березня, а 23 лютого. В Росії цей день жінки відзначають
щорічно з 1913 року. І ось, 23 лютого 1917 року знов наступив цей день. Жінки
Петрограду вийшли на вулиці міста, протестуючи проти війни. Деякі стихійні
мітинги перейшли в масові страйки і демонстрації, сутички з козаками і
поліцією. 24-25 лютого масові страйки переросли в загальний страйк. 26 лютого
окремі сутички з поліцією вилилися в бої з викликаними в столицю військами. 27
лютого загальний страйк переріс в озброєне повстання, почався масовий перехід
військ на сторону повсталих, які зайняли найважливіші пункти міста, урядові
будівлі. Створена Рада робочих і солдатських депутатів, одночасно створений
Тимчасовий комітет Державної думи, який сформував уряд. 2(15) березня Микола II
відрікся від престолу. 1 березня нова влада була встановлена в Москві, протягом
березня - по всій країні. Таким чином, саме Міжнародний Жіночий День 1917 роки
з'явився спусковим гачком, що привів до Лютневої революції, яка в свою чергу
привела до Жовтневого перевороту і виникнення СРСР. В СРСР 8 березня довгий час
був звичайним робітничим днем, але 8 травня 1965 року, напередодні 20-річчя
Перемоги у Великій Вітчизняній війні, Міжнародний жіночий день 8 березня був
оголошений в СРСР святковим днем. В 1977 році ООН прийняла резолюцію 32/142,
призвавши всі країни проголосити 8 березня днем боротьби за жіночі права -
Міжнародним жіночим днем. Цей день оголошений національним вихідним в
республіках колишнього СРСР, а також в: Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау,
Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не "міжнародних", а конголезьких
жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді. У Сирії 8
березня відзначають День Революції, а в Ліберії - і зовсім як День пам'яті
полеглих.
За матеріалами сайту http://mama-tato.com.ua