ШКІЛЬНЕ ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО «КОРІННЯ» - ШЛЯХ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Постановка проблеми.

Одним із основних завдань сучасної освіти є розвиток інтелектуального потенціалу підростаючого покоління, творчо обдарованої молоді. Надзвичайно важливим і актуальним при цьому є виявлення обдарованих, талановитих учнів та створення сприятливих умов для їхнього розвитку. Значну роль у виконанні цього завдання відіграє, на думку автора, шкільне Історичне Товариство «Коріння», яке було створене у Матусівському НВК №2 майже десять років тому. За цей час не один десяток учнів було залучено до активного процесу навчання, до краєзнавчо-пошукової роботи. Усе це допомагає школярам не тільки у здобутті знань, умінь і навичок, у їхньому самовдосконаленні, але й надає можливість у майбутньому використати і застосувати все накопичене в життєвих ситуаціях та в професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

На думку автора, в публікаціях та методичній літературі з питання роботи з обдарованими учнями мало приділяється уваги саме діяльності шкільного наукового товариства. Більшість публікацій стосується підготовки учнів до участі в історичних олімпіадах та науково-дослідницькій діяльності у МАН. Діяльності ж шкільних історичних товариств взагалі приділяється дуже мало уваги. Заслужений учитель України Віктор Мисан аналізує стан і перспективи розвитку сучасного шкільного історичного краєзнавства, зокрема, сучасні краєзнавчі посібники та навчальну літературу, які можна використати у краєзнавчо-пошуковій роботі [5, 4]. М.Варшавська характеризує форми краєзнавчої роботи у навчальному закладі [1, 21-23], М.Зволінська – методи дослідження у вивченні історії рідного краю [4, 36-38]. Л.Жук, Ю.Шимон аналізують процес використання краєзнавчих матеріалів у процесі навчання історії [3, 13-17; 6, 9-12]. Тому, на думку автора, матеріали науково-практичного Інтернет-семінару «Шкільне наукове товариство як один із засобів розвитку творчих здібностей та обдарованості особистості» можуть заповнити білі плями у дослідженні даної проблеми.

Мета статті.

Метою даної статті є презентація досвіду шкільного Історичного Товариства «Коріння», яке було створене для координації виховної, краєзнавчо-пошукової роботи та розвитку пізнавальних і творчих здібностей учнів старшого шкільного віку. Наше Товариство вбачає своє завдання у виявленні та створенні умов для розвитку творчих здібностей і обдарувань учнів відповідно до їх захоплень і талантів, підготовці майбутнього інтелектуального потенціалу країни.

Виклад основного матеріалу.

Відомий український педагог, активний громадський і політичний діяч, наш земляк із с.Бурти Ничипір Григоріїв (Григорій Наш) писав: «Людина лише тоді стає активним, не мертвим членом нації, коли досконально знає, хто вона й з якого вона роду, коли дійсно знає свій народ, знає його історичну долю…» [5, 2]. Тому вихованню патріотичних почуттів, любові до рідної землі, збагаченню духовного світу учнів слід приділяти надзвичайно велику увагу. А це можливе тільки при широкому використанні краєзнавчого матеріалу. Адже поняття "Батьківщина”, "Вітчизна”, "Україна” починаються з любові до батьківської домівки, з матусиної колискової, з бабусиної казки, з рідної мови і народної пісні, із знайомої стежинки до школи. Саме ці фактори формують поняття малої Батьківщини, розкривають зв’язок рідного краю з великою Батьківщиною, єдність рідного села з історією та життям нашої країни, закладають перше свідоме почуття любові до України, сприяють усвідомленню себе українцем, гордості за славне минуле свого народу і розуміння того, що треба працювати для її майбутнього. Крім того, в процесі пошукової роботи відбувається диференціація індивідуальних та творчих особистісних якостей учнів,  здійснюється вплив на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей, стимулюється розвиток творчих здібностей кожного школяра.

Історичне товариство „Коріння” створене як добровільне самоврядне об’єднання учнів, вчителів та випускників школи. Головною метою Товариства є об’єднання зусиль учнів, випускників та вчителів школи, спрямованих на підвищення якості навчального процесу,  виховання  свідомого громадянина  України,  соціально  зрілої,  працелюбної,  творчої,  здорової  особистості та  координації краєзнавчої і пошукової  роботи. Членами Товариства є особи, що постійно  займаються пошуково-      краєзнавчою діяльністю, проводять самостійні дослідження, беруть       активну участь у реалізації колективних проектів Товариства, а також вчителі-співробітники Товариства і особи, що входять до керівних  органів Товариства.

Керівними  органами Товариства є: Загальні збори, Рада Товариства, до якої входять заступник директора з навчальної роботи, вчителі, голови секцій і відділів, учні, що активно і творчо займаються пошуково-дослідницькою роботою. Очолює «Коріння» Голова Товариства, якого обирають Загальні збори Товариства. Як правило, ним стає учень чи учениця, які зробили значний внесок у діяльність Товариства та проявили себе як творчі особистості.

Товариство складається із двох секцій – давньої і сучасної історії – та двох відділів – бібліографічного і музейного.

Рідний край... Кожна людина по своєму розуміє, що для неї рідний край, її Батьківщина. Для однієї – це місцевість, де вона народилася, для другої – місцевість, де пройшло її дитинство, для третьої – це село, місто, район, в якому вона проживає. Ми горді тим, що проживаємо на благословенній черкаській землі, а наше рідне село Матусів – найкраще, наймиліше, найдорожче в усьому світі, бо воно наш дім, в якому всім затишно і добре. Дім, який має своє минуле і своє майбутнє.

Я село люблю своє,

Я тут народилась,

Тут зробила перші кроки,

А від маминої пісні мови я навчилась.

Село моє, для мене ти єдине.

Тут, навіть, дим солодкий, не гіркий.

Вкраїна - матінка ніколи не загине,

 Допоки Матусів на світі є такий!

Цей вірш написала Іра Єршова, наша випускниця, одна з перших найактивніших членів Товариства. Яка любов до рідної землі звучить в цих словах! І з такою самою любов’ю члени Товариства написали ось ці слова:

"На карті України, в самому її центрі, можна легко знайти невелику річку Тясмин та її праву притоку – річку Гнилий Ташлик, в середній течії якої й розташоване наше село Матусів. Хто хоч раз побував у нашому селі, той не від’їжджав звідси байдужим. У нього залишалися приємні спогади про красиве і багате на природу село, про працьовитих, талановитих, гостинних, добрих і щедрих душею його жителів.

Широко розкинулось, то ховаючись в низині, то вибігаючи на високі пагорби, село Матусів. Подивишся вранці, коли піднімається сонце, - замилуєшся. Глибокими улоговинами біжить річка, про яку можна здогадатися тільки по густій зеленій стрічці верб – її обов’язкових супутників. Світло-зелені вдалині – вони тонуть в ранковому тумані. Із зелені садів дивляться світлими вікнами красиві будинки матусян. Зафарбовані рожевою аквареллю сонця, вони надають селу особливої краси.

Якщо ви жодного разу не були в нашому селі, то обов’язково приїздіть. Помилуєтесь чудовими краєвидами долин, байраків та доглянутих полів, нап’єтеся джерельної водиці в Тугаєвому яру, яку, за переказами старожилів, приносили кожного ранку кріпаки до маєтку пана Андріяна Лопухіна, і вся його родина натщесерце пила цілющу воду, оберігаючись від усіляких хвороб. Скупаєтесь в Скарбовому ставку, що в центрі села, половите коропів у Багачевому ставку, відвідаєте рукотворні острови Кохання та Лебединий, де вас зачарують птахи – символи вірного кохання – білі лебеді, які поселяються тут кожної весни.  Помолитесь Богові у старовинній Вознесенській церкві, зустрінетесь із прекрасними жителями села, які обов’язково запросять вас до господи і пригостять смачними стравами. Словом, приїздіть, не пошкодуєте!”

Саме цими словами починається розробка туристично-краєзнавчого маршруту Шпола – Матусів, який ми розробили в рамках проведення Всеукраїнської історико-географічної експедиції "Історія міст і сіл України”. Саме за розробку цього маршруту та за нарис-опис села ми стали лауреатами обласного туру цієї експедиції.

Любити свій край – це означає, в першу чергу, його добре знати. Відомий педагог К. Ушинський писав, що знання про рідний край так само необхідні для духовного розвитку дитини, як уміння писати і читати. Саме тому Товариство багато чого зробило з метою вивчення історії нашого краю. В першу чергу це стосується такого напряму нашої роботи як збирання спогадів очевидців тих чи інших знаменних подій в історії нашого краю.

Однією із таких трагічних сторінок історії був Голодомор 1932-1933 рр. Щоб зберегти пам’ять про тих, хто в 1932-1933 роках загинув голодною смертю, члени Товариства вирішили розшукати людей, які пам’ятають роки голодомору. Наше Товариство зібрало спогади людей, які пережили ці страшні роки  і залишилися живі. Учні спілкувалися з різними за віком людьми – свідками голодомору. Сьогодні вони вже старенькі, багато хто з них лежать хворі, не піднімаються з ліжка, але розум у них ясний і з пам’яттю теж проблем немає. Всі вони починали свою розповідь про лихоліття зі сльозами на очах. Висловлювали нам вдячність, що не забули про них і про тих, кого вже давно немає. Ми зібрали спогади майже 30 очевидців Голодомору 1932-1933 років. На основі цих спогадів спробували відтворити історичну картину того, що відбувалося в нашому краї в ті страшні часи.

Нещодавно побачила світ книга спогадів "Голодомор 1932-1933 рр.: Шполянщина свідчить”.  В цю книгу ввійшов невеликий нарис про наше село в роки Голодомору, написаний нашим Товариством на  основі зібраних спогадів та самі спогади очевидців.

   Ще однією трагічною сторінкою української історії була Велика Вітчизняна війна. В 2004 р. наша країна відзначала 60-річчя визволення України від фашистських загарбників та Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Міністерство освіти і науки України оголосило проведення Всеукраїнської акції учнівської молоді „Збережемо пам’ять про подвиг”. Ми включилися в цю акцію і зібрали установчі дані на 14 ветеранів війни, 13 остарбайтерів та на 60 односельчан, які перебували на окупованій території і зібрали їхні спогади. Також ми склали узагальнені списки на 380 матусян з вказівкою на час та місце їх загибелі і поховання.

Ми зав’язали листування з членами пошукових загонів з деяких населених пунктів, в яких є могили наших земляків. Крім того, нами встановлені дані на 61-го жителя нашого села, які воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни і загинули або пропали безвісти і прізвища яких не були занесені до Книги Пам'яті села. На ознаменування 60-річчя Великої Перемоги ми передали ці дані для занесення до Книги Пам'яті села.

Також ми взяли участь у вікторині „Партизанська слава”, приуроченій Дню партизанської слави, який щорічно відзначається у вересні. Її проводила обласна рада ветеранів, обласний краєзнавчий музей та редакція обласної газети „Черкаський край”. І хоча в цій вікторині ми зайняли третє місце, та вважаємо, що це непоганий результат.

Члени нашого Товариства провели велику пошукову роботу до 80-річчя нашого Шполянського району. Ми стали переможцями краєзнавчої вікторини, яку проводив районний відділ у справах молоді і були нагороджені почесною грамотою та цінним призом.

Багато із зібраних нами матеріалів ввійшли до виданого до 15-річчя незалежності України "Календаря Шполянщини”. У ньому зібраний багатий фактичний матеріал по історії Шполянщини від давніх часів до наших днів та про людей, які прославили нашу землю.

Відомості про багатьох з відомих людей, які своєю творчістю, наполегливою працею прославили наш край містяться в невеликому довіднику "Відомі люди Шполянщини”, який було створено членами Товариства за матеріалами пошукової роботи. У довіднику містяться короткі біографічні дані на 59 земляків-шполян, які прославили нашу рідну землю не тільки в Україні, а й  за її межами.

Велику допомогу у пошуковій роботі відіграє періодична преса. Тут завжди можна знайти цікавий матеріал з історії нашого краю. Наприклад, у журналі "Службовець” за 1926 р. міститься цікавий матеріал про Шполу. А в журналі "Пробуждение” за 1914 р. міститься цікава стаття "Заколдованный круг”. В ній ще в ті часи піднімалося питання про боротьбу з пияцтвом. Причому наводяться дані по алкоголізму серед учнів шкіл. Наша школа не один рік була учасницею українсько-канадського проекту "Молодь за здоров’я”. Науково-методична проблема нашої школи "Формування здорового способу життя в процесі навчально-методичної роботи”. І ось, як виявилося, можна поєднати здавалось би дві несумісні речі – формування здорового способу життя і краєзнавчо-пошукову роботу. Стаття закінчується словами, які можна взяти на озброєння і сьогодні:

Трезвости чистой скрижали внесите

В царство страданий и зла!

Встаньте на дело, великое дело…

Что нам насмешки! Сомкнитесь дружней!

Бог нам поможет! Идемте лишь смело

Навстречу заре лучших дней!

  Вчителі нашої школи-члени Товариства Демиденко Надія Михайлівна і Цимбалюк Галина Миколаївна написали пісню, яка стала своєрідною візиткою і проекту "Молодь за здоров’я” і нашої школи. 

Товариство існує вже 9 років. За цей час воно стало в школі своєрідним центром патріотичного виховання учнів. Відзначення історичних подій та державних свят і підготовку до них майже завжди проводять члени Товариства. В школі вже стало доброю традицією відзначати День партизанської слави, День пам’яті жертв Голодомору, День пам’яті героїв Крут, День Перемоги та ін. Як правило, в такий день для учнів молодших класів (інколи, й середніх класів) проводяться т.зв. "Інформаційні сторінки”: члени Товариства коротко знайомлять школяриків із цією пам’ятною датою в історії нашої країни. Для учнів середніх та старших класів проводяться інші заходи: Години Пам’яті, усні журнали, конференції тощо. Іноді заходи проводяться для учнів всієї школи.

Висновки.

Отже, діяльність Історичного Товариства «Коріння» дає змогу кожному своєму члену проявити та розвивати свої творчі здібності та задатки. Тим більше, що роботи Товариству завжди буде вистачати. Адже краєзнавчо-пошукова робота – це шлях, на якому завжди буде що шукати. Зараз Члени Товариства проводять роботу до 70-річчя визволення Шполянщини і Черкащини від нацистів, до 60-річчя створення Черкаської області та 200-річчя від народження генія українського народу Т.Г.Шевченка. Для учнів це можливість свої напрацювання втілити в проведення конкретних пам’ятних заходів.

Список літератури.

1. Варшавська М. Форми краєзнавчої роботи в Миколаївському юридичному ліцеї //Історія України. – 2006. - №14 (462). – с.21-23.
2. Довідник учителя історії, правознавства та етики /Авт.-упорядн. О.В.Галегова, І.П.Нікітіна. – Х.: Видавництво «Ранок», 2006. – 560 с.
3. Жук Л. Використання краєзнавчих матеріалів у процесі навчання історії //Історія України. – 2006. - №37 (485). – с.13-17.
4. Зволінська М. Методи дослідження у вивченні історії рідного краю //Історія в школі. – 2008. - №3. – с.36-38.
5. Мисан В. Сучасне шкільне історичне краєзнавство: стан та перспективи розвитку //Історія України. – 2008. - №13 (557). – с.1-6.
6. Шимон Ю. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії України //Історія України. – 2011. - №10 (698). – с.9-12.